Папір туалетний "Опухів"

Туалетний папір — паперові вироби санітарно-гігієнічного призначення.

Туалетний папір — паперові вироби санітарно-гігієнічного призначення, призначені, переважно для підтримки гігієни після дефекації (очищення анального отвору) або сечовипускання (стирання крапель сечі). Туалетний папір випускається в рулонному або листовому вигляді.

Після використання туалетний папір викидається у сміттєвий кошик або в унітаз. Для того, щоб унітаз не засмічився, використовують папір, який швидко розпадається у разі потрапляння у воду.

Виготовлення туалетного паперу — досить складний процес. Вона має рватися в строго певних місцях і бути водночас м'якою. Крім того, вона має швидко розпадатися на волокна в каналізації. Інакше вона закупорює стічні труби.

Вперше використовувати папір у санітарно-гігієнічних цілях почали в Китаї. Найраніша згадка про це належить до 589 р.н.е.(1] А до 1391 р. для іспанського двору щорічно вжестачали 720 тисяч аркушів туалетного паперу (2х3фута), а також 15 000 аркушів спеціальної (в 3 кв. дюйми) — товстої, м'якої та запашної — для сім'ї імператора.

Туалетний папір як такий (у листовому вигляді) був винайдений 1880-х роках британцем У. Оклоком і називалася «паперові бігуді». Перший серійний випуск туалетного паперу почався 1890 року в США, на паперовій фабриці Артура Скотта.

Рулонний туалетний папір був придуманий німецьким підприємцем Хансом Кленком 1928 року. У кожному рулоні малоться рівно тисяча листків, відділених одна від одної перфорацією.

Серед інших різновидів целюлозо-паперової продукції спеціально випускається туалетний папір виділяється:
просічками (перфорацією), що полегшують відділення аркушів від рулону, що залишився;
високою гігроскопічністю;
низькою механічною міцністю й малим вмістом сполучних речовин;
браком або малим вмістом речовин, що перешкоджають руйнуванню паперу під дією води та інших чинників;
нефарбовуванням або застосуванням вузького кола екологічно та медицини нейтральних барвників для фарбування та прикрашання.